Одна з перших робіт яку я створив на тему війни. Вона відображає  страждання і відчай, які виникли на окупованій території України.  На полотні зображена самотня фігура, зігнута у позі, що прикладає своє обличчя до землі, спраглого до крапель снігу як останнього джерела зволоження. 

Робота втілює страждання та надзвичайну скруту долі, з якими зіткнулися люди у війні.

У сучасному контексті "Останній сніг" отримує ще більш глибоке значення, враховуючи велику кількість жертв та полеглих у війні. Воїни та мирні жителі можуть бачити останній сніг у своєму житті, перш ніж загинути. Це полотно стає меморіалом, що вшановує жертви та нагадує про непередбачуваність та жорстокість війни.

"Останній сніг" спонукає глядачів до роздумів і викликає почуття співчуття та обурення перед стражданнями людей у воєнних конфліктах. Вона нагадує нам про необхідність протистояти війні та працювати над забезпеченням миру і гуманітарних цінностей.